Складні розрізи застосовують у випадках, коли прості розрізи не дозволяють повністю уявити форму деталі та її елементів. Складні розрізи отримуються в результаті одночасного застосування кількох січних площин.
4.1 Ступінчастий розрізСкладний розріз називають ступінчастим, якщо січні площини розташовані паралельно між собою, як показано на рисунку 4.1.1,а для деталі призматичних форм з циліндричним виступом та наскрізними отворами. Для зображення вказаного розрізу, площини А суміщаються в одну, яка паралельна до фронтальної площини проекцій. Перехід від однієї січної площини до іншої здійснюється по площині, яка перпендикулярна до січних площин. Така площина має назву площини переходу, вона на рисунку 4.1.1,б умовно показана стрілками, для відображення процесу суміщення двох січних площин в одну площину перерізу. Лінія поділу (стику) між площинами на розрізі не зображується (рис. 4.1.1, в).
Положення січних площин позначається на виді зверху лініями перерізів – штрихами, перпендикулярно до яких розміщуються стрілки за напрямом погляду та наносяться букви, наприклад «А». В кожному місці переходу від однієї січної площини до іншої зображають взаємно перпендикулярні штрихи (злам) лінії перерізу. Злам лінії перерізу виконують лініями такої ж товщини як і штрихи лінії перерізу. Над зображенням розрізу виконується напис літерами позначених площин, наприклад «А – А» (рис. 4.1.1, в).
У випадку застосування трьох і більше січних площин використовують аналогічний спосіб побудови ступінчастого розрізу (рис. 4.1.2).
На рисунку 4.1.3,а в наочному зображенні, яке надано в ізометрії, добре видно розташування січних площин, проведених на різних рівнях та площини переходу. Одна площина А проходить через осі двох наскрізних отворів і виїмку на плоскогранній деталі. Отриманий розріз зображений на рис. 4.1.3,б на площині П2. Розріз позначається літерами А-А з написом над ним і суміщається з фронтальною проекцією (рис. 4.1.3,в).
Іноді, в наочному зображенні деталі, як на рисунку 4.1.4,а, площина перегину в прямокутній ізометрії надана не зовсім наочно, але прийняті умовності суміщення січних площин А і А дозволяють з’ясувати внутрішні форми деталі за розрізом (рис. 4.1.4,б)
Корпусна деталь (рис. 4.1.5,а) плоскогранної зовнішньої форми має кілька внутрішніх циліндричних отворів і дві бобишки з ребрами жорсткості, що розміщені на основі деталі. Одна січна фронтальна площина проходить через осі наскрізних вертикальних циліндрів. На розрізі заштриховані стінки, завдяки чому стала зрозумілою форма та розміри отворів. Друга фронтальна площина проходить через вісь переднього порожнього циліндра з ребром жорсткості. Між цими площинами розташовується площина перегину, переріз її заштрихований в іншому напрямі. На головному виді (рис. 4.1.5, б) розріз позначений «А-А» і стрілками вказаний напрям погляду.
На прикладах деталей нескладних форм (рис. 4.1.6 і рис. 4.1.7) [15] виконано фронтальні ступінчасті розрізи площинами А. На головному виді деталі наведено конфігурацію внутрішніх елементів деталі: циліндричних отворів, виїмок, фасок.
Профільний ступінчатий розріз (рис. 4.1.8) дає можливість швидко і без помилок уявити форму деталі типу «обойма», визначити товщину стінок, поздовжні циліндричні отвори та ін.
Більш складну форму мають деталі, що зображені на рисунках 4.1.9 та 4.1.10. Ступінчасті розрізи таких деталей сприяють уявленню їх форми. Кришка з прямокутним фланцем (рис. 4.1.9) має циліндричну порожнину, вертикальний осьовий циліндр, отвір, виріз та зріз на поверхні. Фланцева кришка (рис. 4.1.10) зображена трьома видами із ступінчастим розрізом А-А і профільним розрізом у з’єднанні з видом.
Для деталі типу «кронштейн» (рис. 4.1.11) виконаний фронтальний ступінчастий розріз, пло-щинами А і А, що нанесені на виді зліва. Деталь має ребро жорсткості, отвір у вигляді ступінчастого циліндра та кріпильні отвори 6 мм. Стрілки біля штрихів вказують напрям погляду.
На деталі типу «плита» (рис. 4.1.12) є кілька наскрізних отворів різних розмірів і різного розташування. Для зменшення кількості зображень та можливих розрізів, більш раціональ-ним, з погляду економії часу та ресурсів, у такому випадку є комбінований розріз А-А: зліва ступінчастий, а справа – ламаний. На головному виді усі отвори зображені у розрізі.
Досить складну форму має деталь типу „втулка”, що зображена на рисунку 4.1.13 двома видами з повним фронтальним розрі-зом і ступінчастим профіль-ним розрізом А-А. Деталь складається з циліндричних та конічних елементів з наскрізним ступінчастим отвором, з вирізами та заглибленнями різних розмірів і форм на поверхні та різьбовими глухими і наскрізними отворами. Ступінчастий розріз А-А, розміщено на місці профільної проекції. З метою економії місця кресленика та часу на його виконання, застосовано умовність, щодо зображення симетричних відносно осі деталей.
Зображений на рисунку 4.1.14 корпус циліндричної форми з квадратним фланцем. На головному виді виконаний місцевий фронтальний розріз, який повністю характеризує розташування і розмір наскрізного ступінчастого циліндричного отвору, розміри глухих отворів та інших елементів. Профільний ступінчастий розріз А-А виконаний таким чином, що в січну площину підпадає з’єднаний з основним корпусом горизонтальний циліндр та стінки корпуса з отвором у ньому. Деталі зображені у з’єднанні та заштриховані в різних напрямах. Проекцію розрізу зображено на вільному місці кресленика без збереження проекційного зв’язку.
Питання для контролю знань
1. Який розріз називають ступінчастим?
2. Як розташовані січні площини між собою і відносно площини
проекції?3. Як позначають ступінчастий розріз?
4. Як штрихують фігури перерізів деталі , що отримані паралельними
площинами?5. Чому біля перегину лінії перерізів не ставлять літери і коли у цих
місцях доцільно їх поставити?
