Якщо на зображенні необхідно виявити конструктивні особливості виробу в окремому обмеженому місці, тоді виконують так званий частковий, або місцевий розріз, що наочно зображено на рисунку 3.4.1 а та на виді (рис. 3.4.1 б).
Лінія, яка обмежує місцевий розріз на видах деталі, виконується суцільною тонкою хвилястою (рис. 3.4.1, б) або суцільною тонкою зі зламом (рис. 3.4.1, в) товщиною
мм, як показано на рисунку 3.4.1. Ці лінії не повинні збігатися з будь-якими іншими лініями зображення [11] .
Місцеві розрізи застосовують у тих випадках, коли для з’ясування внутрішньої форми деталі доцільно показати розріз лише на деякій частині проекції, розкриваючи виїмки, отвори, канавки, заглиблення, товщини стінок та ін. конструктивні або технологічні елементи виробів (рис. 3.4.2-3.4.4).
На одному виді деталі може бути кілька місцевих розрізів (рис. 3.4.5, 3.4.6) з однаковим напрямом їх штрихування, це дозволяє зменшити кількість зображень та спростити процес виконання кресленика.
Наведений на рисунку 3.4.6 вал є суцільною деталлю, що містить наскрізний конічний отвір – 1, шпонковий паз – 2 та центровий отвір – 3, конструкція і форми яких надані на площинах місцевих розрізів.
Приклад кресленика вала з місцевим розрізом в зоні глухого гладкого циліндричного торцевого отвору поданий на рис. 3.4.7. На отриманому зображенні виявляються як зовнішні, так і внутрішні форми поверхні деталі.
Робочий кресленик деталі «заглушка» (рис. 3.4.8) містить зовнішню різьбу, порожнини вказаної геометричної форми та гранну поверхню для ключа. Місцевий розріз зберігає зображення гайки і надає можливість уявити внутрішню конструкцію деталі.
На рисунку 3.4.9 наведено приклад кресленика корпуса підшипника, зображеного двома видами з п’ятьма місцевими розрізами:
1 – для визначення взаємного розташування ребра жорсткості, основи і горизонталь-ного пустотілого циліндра;
2 – для визначення розмірів, форми та розташування отворів у основі;
3 – розрізом уявляється конструкція вилки, яка має один, з двох
наведених, різевих отвір М8 для з’єднання провушин вилки
між собою;4 – для визначення положення похилого циліндричного отвору 6 мм.;
5 – розріз дозволяє визначити і охарактеризувати геометричну форму
основи деталі з її циліндричними отворами і пазом.На рисунку 3.4.10 наведено наочне зображення та проекції корпусу із використанням місцевих розрізів, для виявлення внутрішньої конструкції виробу.
Якщо місцевий розріз виконують на частині предмета, що є тілом обертання (циліндричні елементи на рис. 3.4.11), то такий розріз можна відокремити від виду тонкою штрихпунктирною лінією, яка є зображенням осі цієї частини предмета.
3.4.1 З’єднання частини виду і частини місцевого розрізу деталей
Як відомо, існує багато несиметричних деталей, форми яких на креслениках неможливо визначити лише на видах або лише на розрізах. Так як машинобудівний кресленик не містить осей проекцій та ліній зв’язку, проте повинен містити мінімум ліній невидимого контуру, для уявлення конструкції деталі та її окремих елементів одночасно необхідні зовнішній і внутрішній види, що потребує наявності і виду і розрізу. На рис. 3.4.12, а подано кресленик корпуса із застосуванням ліній невидимого контуру та ліній проекційного зв’язку, таке зображення важко сприймається та розуміється, тому більш доцільно і раціонально застосувати розрізи, та їх поєднання з видами, як на рисунку 3.4.12, б.
На практиці поєднують частину виду і частину відповідного розрізу, відділивши їх суцільною хвилястою лінією (рис. 3.4.13). Зліва на зображенні залишається вид з усіма конструктивними елементами видимої зовнішньої поверхні, а справа, в розрізі знаходиться наскрізний циліндричний отвір фланця, стінки циліндра і днище основи. На виді зверху подається графічно інформація про форму вушка та основи.
Якщо на зовнішній поверхні деталі розташовується контурна лінія (наприклад ребро призми), яка збігається з віссю симетрії, тоді розріз виконується таким чином, щоб лінія контуру не зникла з кресленика, тобто межа розрізу у вигляді суцільної тонкої хвилястої лінії знаходиться правіше від зовнішнього ребра призми (рис. 3.4.14, а), тобто, переміщаючи погляд зліва направо, бачимо зліва до хвилястої лінії вид, а від хвилястої до правого краю деталі – розріз.
Якщо проекція ребра призми належить осі симетрії внутрішньої поверхні деталі, тоді межа розрізу лежить лівіше від внутрішнього ребра призми (рис. 3.4.14, б). Розміщення виду і розрізу аналогічне до попереднього випадку.
Такі умовності часто використо-вуються з метою зменшення кількості проекцій, для зображення деталей типу тіл обертання, що містять гранні частини (рис. 3.4.15, 3.4.16) та інших машинобудівних деталей з гранями (рис. 3.4.17).
Наведений на рис. 3.4.18, приклад зображення деталі несиметричних форм поверхні вважається раціональним. Деталь зображена двома видами. На головному виді застосовано поєднання виду (зліва) та місцевого розрізу (справа), які розділяються хвилястою лінією. У розрізі визначається товщина стінок деталі та окремо конструкція вушка.
Розглянемо кілька прикладів креслеників деталей з місцевими розрізами. На рис. 3.4.19 зображена кришка гранної форми з циліндричним фланцем, на якому мають місце чотири різевих отвори розміром М6 для приєднання до корпусу. Конструкція кришки є глухою, лише на бічній стінці розміщено квадратне вікно. За допомогою місцевого розрізу показано глухий циліндричний отвір 14 мм та глибиною 10 мм у верхній частині деталі.
Корпус на рис. 3.4.20 зображений двома видами несиметричних відносно осі у форм деталі. Деталь циліндричних форм має прилив на бічній поверхні, у якому розміщені два різьбових отвори М8. Внутрішній циліндричний отвір є ступінчатим. Іншим місцевим розрізом уявляються розміри кріпильних ступінчатих отворів на квадратному фланці.
Цікавий приклад використання місцевого розрізу приведено на зображенні втулки (рис. 3.4.21). Втулка зображена двома основними видами з додатковим видом Б, що містить місцеві розрізи. Деталь має гранні внутрішні форми, що відображено на виді Б чотирикутником та діагоналями граней на головному виді, зображеному сполученням частини виду і частини місцевого розрізу.
Питання для контролю знань
1. Який розріз називають місцевим?
2. Скільки місцевих розрізів може бути на зображенні деталі?
3. На якому виді виконується місцевий розріз?
4. Яким чином місцевий розріз відділяється від виду?
5. Для яких деталей виконується зображення місцевого розрізу у
сполученні з видом?
