2.1 Класифікація розрізів [7], [19]

Залежно від положення січної площини відносно головних вимірів (габаритів) деталі розрізи поділяються на поздовжні та поперечні (табл. 2.1.1). У випадку, коли січні площини направлені за довжиною або висотою деталі, розріз називається поздовжнім (рис. 2.1.1). У випадку, коли січні площини розташовані перпендикулярно до довжини або висоти деталі, розріз називається поперечним (рис. 2.1.2).

Залежно від розміщення січної площини відносно горизонтальної площини проекцій, розрізи поділяються на вертикальні (рис. 2.1.3, 2.1.4), горизонтальні (рис. 2.1.5) та похилі (рис. 2.1.6)

Вертикальними називаються розрізи, що виконуються січної площиною, яка перпендикулярна до горизонтальної площини проекцій. Якщо розріз, виконаний фронтальною січною площиною, його називають фронтальним (рис. 2.1.3) і розміщується він на виді деталі спереду або ззаду. Профільний розріз отримується від профільної січної площини (рис. 2.1.4) і розміщується на виді зліва або справа.

Горизонтальний розріз виконується січною площиною, що паралельна до горизонтальної площини проекцій і зображується на виді зверху (рис. 2.1.5) або знизу.

Розрізи називаються похилими, якщо вони виконані січною площиною, розміщеною під довільним кутом (окрім прямого) до горизонтальної площини проекцій або якщо січна площина непаралельна до жодної з основних площин проекцій (рис. 2.1.6).

В залежності від кількості січних площин, розрізи поділяють на прості та складні. Якщо для розрізу застосована одна січна площина, розріз є простим (рис. 2.4-2.6). Прості розрізи можуть бути повними (рис. 2.1.1-2.1.6), якщо січна площина розтинає всю деталь або місцевими (рис. 2.1.7). Місцевий розріз необхідний для визначення форми та конструкції деталі в окремому місці.

Прості розрізи для симетричних деталей можна виконувати, поєднуючи половину зовнішнього виду і половину розрізу (рис. 2.1.8).

Місцевий розріз можна виконувати, поєднуючи частину виду і частину розрізу (рис. 2.1.9).

При застосуванні двох і більше січних площин розріз є складним (рис. 2.1.10). Складні розрізи, в залежності від положення січних площин, поділяються на ступінчасті та ламані. Розріз називають ступінчастим, якщо він виконаний кількома січними площинами, які паралельні між собою (рис. 2.1.10). Ламаним називають розріз, коли січні площини, що його утворюють, перетинаються між собою (рис. 2.1.11). Для побудови зображення ламаного розрізу, січні площини умовно повертають до суміщення в одній площині (розріз А-А на рис. 2.1.11). У випадку, коли суміщені січні площини виявляються паралельними до однієї з основних площин проекцій, то ламаний розріз розміщують на місці відповідного виду. При обертанні січної площини, елементи деталі, що розміщені за нею, викреслюються так, як вони проеціюються на відповідну площину, з якою відбувається суміщення. Іноді застосовують складні розрізи за типом, наведеним на рисунку 2.1.13.

Винесений елемент – додаткове окреме зображення частини предмета, що вимагає графічного та інших пояснень відносно форми, розмірів та ін. даних (наприклад, зображення може бути видом, а винесений елемент – розрізом) (рис. 2.1.14).

КЛАСИФІКАЦІЯ РОЗРІЗІВ