У машино- та приладобудуванні використовуються різноманітні корпуси, що поділяються на роз’ємні та нероз’ємні. Зовнішня їх поверхня може бути призматичною, криволінійною або комбінованою.
Зображені на рисунку 8.6.1 корпуси є нероз’ємними, мають зовнішню призматичну форму поєднану з елементами тіл обертання, виступами, лисками, фланцями, ребрами та іншими конструктивними елементами.
У корпусі а наскрізні ступінчасті отвори 1 і 2 є перпендикулярними до установчої поверхні. Розріз фронтальною і профільною площинами надає можливість визначити наявність перегородок, розміри стінок, форму порожнини і днища. Корпус б містить отвори 1 і 2, осі яких перпендикулярні до осей отворів 3 і 4. Складний ступінчатий розріз в фронтальною і профільною січними площинами сприяє визначенню розташування, розмірів і форми внутрішніх елементів конструкції. Одна з профільних січних площин проходить через вісь циліндра 2, а друга – через вісь фланця 3.
Корпус г має неплоску установчу поверхню з базовими отворами 1 і 2 у приливах і наскрізний отвір 3. Розріз у наочному зображенні виконаний чотирма січними площинами.
На рисунку 8.6.2 корпуси а, б, в мають в основному циліндричні форми. Корпуси а, б мають горизонтальні повздовжні осі циліндричних зовнішніх і внутрішніх поверхонь, а корпус в має осі окремих елементів за напрямом координатних осей – x, y, z.
Корпус а має глухий базовий отвір 1, перпендикулярний до установчої поверхні. Деталь має круглий і квадратний фланці, що показані в розрізі.
Корпус б, виготовлений методом лиття, має циліндричні базові отвори 1, 1 і 2, осі яких паралельні до установчої поверхні лапок. На розрізі представлено всі стінки елементів корпуса та розміри порожнини.
Корпус в являє ступінчасту циліндричну форму з круглим фланцем. Базові отвори 1 і 2 мають взаємно перпендикулярні осі, які паралельні до установчої поверхні. На розрізі координатними площинами xOz і yOz визначаються розміри стінок елементів деталі та їх розташування.
Вироби на рисунку 8.6.3 мають комбіновану зовнішню поверхню, яка складається з призм, циліндрів, сфер та конусів.
Корпуси а, б, в мають наскрізні базові отвори 1, 2, 3. На корпусах а, б наскрізні отвори 1, 2 розташовані паралельно до привалкової площини. Отвір 3 на зображенні б розташований перпендикулярно до привалкової площини. На корпусі а застосований ступінчастий фронтальний розріз і розріз профільною площиною для зображення отвору 2, вертикальних отворів у верхній частині та товщини стінок.
Поверхні корпусів а, б мають комбіновані призматичні, циліндричні та сферичні форми. Корпус в має призматичну, конічну та циліндричну зовнішні поверхні. Базові отвори 1 і 2 не паралельні до привалкової поверхні. Отвір 1 є наскрізним, а отвір 2 – глухим. Розріз виконаний фронтальною площиною, що проходить через вісь отвору 1, і профільною площиною, що збігається з осьовою площиною отвору 1. У розрізі визначаються розміри і форми стінок, глухого отвору 2 і ступінчастого наскрізного отвору 1.
1. У чому полягає різниця зображення розрізу деталей на видах і в
аксонометрії?
2. Скільки можна виконати розрізів деталі у аксонометрії?
3. Які способи застосовують для побудови розрізу деталі у
аксонометрії?
4. Які січні площини є зручними для побудови розрізу деталі у
аксонометрії?
5. Як виконується штриховка перерізів деталі у аксонометрії?