25 лютого вся Україна відзначала 149-ту річницю від дня народження великої поетеси, нашої видатної землячки – Лесі Українки. Її ім’я завжди згадують поряд із велетами українського художнього слова – Тарасом Шевченком та Іваном Франком; воно є символом стійкості й незламності, про що говорять крилаті вислови з творчості письменниці: «Хто не жив посеред бурі, той ціни не знає силі», «Сором – хилитися і долі коритися», «Без надії сподіваюсь!» та багато інших. Але ж якою була Леся Українка насправді?
У пошуках відповідей на це та інші питання студенти відділення туризму та готельно-ресторанної справи разом із викладачем Чуй Катериною Ігорівною завітали до Музею Лесі Українки, а також відвідали нову виставку «Наші найлюбіші родичі». Ця зустріч стала органічним продовженням заходів тижня суспільно-гуманітарних дисциплін, які зараз проходять у коледжі. Представлена експозиція ознайомила з родоводом Косачів і Драгоманових та життям і діяльністю батьків Лесі Українки – Петра Антоновича Косача й Ольги Петрівни Драгоманової-Косач, розкрила їхню роль у формуванні Лариси Петрівни Косач як поетеси і громадянки.
Завідувач музею, кандидат філологічних наук Тетяна Ярославівна Данилюк-Терещук провела цікаву й інформативну екскурсію, представила увазі студентів унікальні експонати виставки, кожен із яких має свою особливу історію, пов’язану з долею Лесі Українки та її родини. Розповідь супроводжувалася бесідою, під час якої студенти пригадали основні віхи життя і творчості письменниці, цитували її поезії, розмірковували над біографічними подіями, які формували неповторний світогляд та світовідчуття авторки.
«Люди й покоління – се тільки кільця в ланцюгу великім всесвітнього життя, а той ланцюг порватися не може», – писала Леся Українка. Студентам вдалося відчути цей нерозривний зв’язок, який відлунює в кожному українцеві мелодією Лесиного слова!
Чуй К.І.
