Вивчення історії та культури України – це не лише хронологія, знайомство з історичними подіями, видатними постатями та культурними здобутками нашого народу. Це також можливість відчути дух минулих епох, побачити історію крізь призму мистецтва та усвідомити її значення для сучасності.
Саме з такою метою відбулося практичне заняття з навчальної дисципліни «Історія та культура України» для здобувачів освіти відділення туризму та готельно-ресторанної справи (група ГРС 22) і відділення економіки та підприємництва (група М 21) Волинського фахового коледжу НУХТ у Художньому музеї міста Луцька – просторі, де мистецтво перетворюється на своєрідний діалог між минулим і сучасністю.
Заняття стало нагодою вийти за межі традиційної аудиторії та поглянути на історію України через художні образи, мистецькі твори й культурні символи. Музей став особливим освітнім середовищем, у якому навчальний матеріал набув нового змісту. Студенти мали можливість ознайомитися з мистецькими творами, простежити відображення історичних подій, національних традицій, духовних цінностей та особливостей українського культурного життя у творчості митців. Під час заняття увагу було зосереджено на ролі образотворчого мистецтва у збереженні історичної пам’яті, формуванні національної ідентичності та популяризації культурної спадщини України, Волині та нашого міста. Аналізуючи художні твори, молодь розглядала мистецтво не лише як естетичне явище, а і як важливе історичне джерело, що відображає світогляд, цінності та суспільні настрої різних епох.
Але найбільше здобувачів освіти зацікавив масштабний мистецький проєкт «Художник і місто», в якому звеличувалась постать Миколи Івановича Черенюка (1945–2000) – митця, який став невід’ємною частиною культурного простору Волині. Він був не лише талановитим художником 1970-х – кінця 1990-х років та педагогом, а й видатним етнографом, мистецтвознавцем і першим завідувачем Художнього музею (відділу ВКМ). Саме Микола Черенюк свого часу стояв біля джерел створення музейної інституції в замку Любарта.
Такі освітні зустрічі переконують: історія оживає не лише на сторінках підручників, а й у музейних залах, художніх образах та культурних пам’ятках, які зберігають пам’ять поколінь. Важливо, що такий формат навчання сприяє формуванню активної, освіченої та культурно свідомої молоді, здатної не лише знати історію своєї країни, а й розуміти її значення для сьогодення та майбутнього.
Навчатися, досліджувати, відчувати й відкривати нове – саме так формується сучасний освітній простір, у якому музей стає продовженням аудиторії, а культурна спадщина – джерелом знань і натхнення.
Н. Сірук