У сучасний період розвитку освіти в Україні відбувається зміна пріоритетів у професійній підготовці висококваліфікованих фахівців. Новації сучасної педагогічної освіти мають базуватися на активному залученні до навчально-виховного процесу технологій і методів навчання, що можуть значно підвищити ефективність засвоєння студентами знань і вмінь з фахових дисциплін, пробудити їх інтерес до творчих пошуків, посприяти набуттю професійного досвіду майбутнього спеціаліста. Ці процеси вимагають пошуку нових форм та методів навчання, одним із таких методів є проведення пар «просто неба» (пленерні заняття). На таких заняттях студенти можуть побачити не тільки те, про що вчать, але й доторкнутися до артефактів, побачити архітектуру, спробувати різні шляхи вирішення поставленої проблеми.
Така методика проведення занять застосовується і на відділенні туризму та готельно-ресторанної справи Волинського фахового коледжу НУХТ. Викладач історії Сірук Н.М. разом з студентами другого курсу спеціальності «Туризм» та «Готельно-ресторанна справа», в рамках вивчення курсу «Історія Луцького колегіуму», вдало поєднують теорію з практикою, проводячи заняття на території Окольного Замку давнього міста Лучеська. Визнано, що пленер сприяє кращому формуванню фахових компетентностей здобувачів освіти, а викладачу – добирати ефективні методи і форми навчання, вирішення позитивної комунікації, встановлення атмосфери довіри між студентством та викладачами.
Сьогодні Відокремлений структурний підрозділ «Волинський фаховий коледж Національного університету харчових технологій» є наступником Луцького колегіуму, який ввібрав у себе найкращі традиції освіти й виховання 400-літньої історії закладу. Тому головним об’єктом уваги є саме ця архітектурна пам’ятка міста. У 1604 році єпископ Мартин Шишковський виступив ініціатором та фундатором заснування спочатку місійної школи, яка у1608перетворилася у вищий навчальний заклад – Луцький колегіум. Колегіум був одним із перших вищих навчальних закладів середньовічної Європи. Тут вивчали латинську, грецьку, польську і церковнослов’янську мови, риторику, поетику, граматику, філософію, богослов’я, історію, природничі науки. Значну увагу приділяли музиці, хоровому співу, розвитку салонних манер, різних зовнішніх ознак освіченості, вмінню виголошувати промови. Окремої уваги заслуговує бібліотека, яка була відома своїм достатньо великим фондом (на сьогодні, це 27 аудиторія коледжу). Приміщення бібліотеки вирізнялося настінними розписами й спеціальними, прикрашеними розкішною різьбою шафами для книг. Луцький колегіум славився театральними виставами, які часто влаштовували як студенти своїми силами, так і заїжджі артисти. У закладі навчалися відомі діячі: Бартоломій Навроцький – письменник, теоретик мови, Андреас Гашель – видатний проповідник, вчитель Богдана Хмельницького і посередник в польсько-козацьких переговорах, Адам Станіслав Нарушевич – польський поет та історик
Здобувачі освіти на власні очі можуть побачити те, що вивчають, а також пізнають зв’язок між теоретичним матеріалом та наочністю, власним досвідом, оскільки можуть пройтися територією Окольного замку, доторкнутися до стін, які будувалися в ХVІ-ХVІІ ст., побачити архітектуру пізнього середньовіччя, оглянути Вежу Чарторийських та залишки стін Нижнього Замку.
Вагомість таких занять полягає у візуалізації, специфічними властивостями якої є історична причетність: саме пам’ятка, її оригінальна поверхня, архітектурні дані, здатні засвідчити факт історичної події, закарбувати її «сліди», відбити естетичні смаки, що домінували в суспільстві на різних етапах його розвитку. Візуальне пізнання супроводжується також абстрактним осмисленням історичної інформації, огляд пам’яток та їх сприйняття здатні зіставляти побачене з наявними знаннями, розвивати розуміння минулого і проводити аналогії із сучасністю. Однією з найважливіших властивостей пам’яток є здатність своїми формами та закладеною в них інформацією впливати на світогляд людини, змінюючи тим самим її поведінку. А це, відповідно, впливає на формування поглядів, світогляду, соціальну поведінку студентів.
Тому, практика проведення таких форм занять, як пленери, сприяє розвитку мислення, освітній процес у нестандартних умовах допомагає студентам подолати негативні емоції, змінює рамки умовностей і допомагає краще засвоїти матеріал, що є особливо важливим для майбутніх фахівців сфери обслуговування.
Сірук Н.М.
