Відомі волинянки: Габріеля Запольська

У рамках заходів року польської мови та культури, тижня дисциплін гуманітарної та соціально-економічної підготовки відбувся пізнавальний захід із циклу «Відомі волинянки та Польща» на тему «Волинський родовід Габріелі Запольської». У березні на зустріч зі студентами груп 22, 25 та 38 завітала завідувач відділу давньої історії Волинського краєзнавчого музею, директор музею Луцького братства Олена Бірюліна.

До зустрічі готувалися завчасно. З краєзнавчого музею було перевезено стенди виставки «Габріеля Запольська (1857-1921): віхи творчості. 150-річчю від дня народження польської письменниці і акторки, волинянки за походженням, присвячується». Захід організували з метою ознайомлення студентів з біографією знаної землячки. А вже безпосередньо на лекції молодь дізналася про нові історичні дослідження та знахідки щодо волинського родоводу Марії Корвін-Петровської (справжнє ім’я Габрієлі Запольської), яка увійшла в історію культури початку XX століття як польський письменник-натураліст, яскравий драматург, публіцист, перекладач. Вона була критичною дослідницею життєвих принципів суспільства, викривателькою негативних рис міщанства. Особисте життя Габріелі саме часто нагадувало драму: закохана і самотня, мужня, непокірна і водночас чарівна і приваблива жінка.

З дитячих літ Габріеля марила театром і наперекір рідним віддала йому значну частину свого життя. Як актриса зіграла багато цікавих ролей у театрах Варшави, Кракова, Парижа, Петербурга та Львова.  Як драматург стала відома своїми п’єсами «Малашка», «Каська Кариатида», «Жабуся», «Мораль пані Дульської», «Їх четверо», «Панна Малічевська», котрі й досі з успіхом йдуть на світових сценах. Багато її творів ніби списані з життя тогочасних волинян, зокрема мешканців Луцька та околиць.

Майбутня письменниця була другою дитиною у сім’ї Вінцента-Казімєжа-Яна Корвін-Піотровського,  почесного маршалка місцевої шляхти, усього титулованого панства Луцького повіту. У Луцькому повіті Вінцент Піотровський мав два маєтки — Малі Підгайці та Ківерці (нині село Прилуцьке). Це була високоосвічена людина свого часу, справжній патріот, який зробив дуже багато для розвитку нашого міста, працюючи в міській думі. Також був відомим меценатом і просвітником.

На закінчення зустрічі студенти, звичайно ж, щиро подякували директорові музею Луцького братства Олені Бірюліній за змістовну лекцію та ще довго обговорювали цікаві історичні перипетії, на які так багата Волинь.