Відновлюємо стародавні схеми української вишивки

,

Нещодавно учні групи № 10 «Кравець. Вишивальник» разом із класним керівником Надією Яковлюк  зустрілися з авторами і кураторами проекту «Вишивка етнографічна», киянками Тетяною Серебренніковою і Тетяною Зез. Зустріч молоді з майстринями відбулася  у Волинській обласній бібліотеці для юнацтва. Організувала захід завідувач відділення загальноосвітніх дисциплін Людмила Бурило, яка поєднала вивчення стародавньої вишивки з етнографічним спадком родини Косачів. «Мета зустрічі – привернути увагу поціновувачів традиційного українського народного мистецтва до першої ґрунтовної етнографічної роботи з української орнаментики Олени Пчілки (Ольги Петрівни Косач) «Український народний орнамент: вишивки, тканини, писанки». На Волині Олена Пчілка захоплювалася вивченням народного побуту, записувала пісні, збирала зразки вишивок. Як наслідок її довголітньої праці над збиранням і дослідженням вишивок 1876 року з’явилася наукова праця. За своє дослідження Олена Пчілка здобула гран-прі на І Всесвітній виставці у Парижі», – розповіла Людмила Бурило.

Проект «Вишивка етнографічна» пропагує не просто моду на українську вишивку. Про роботи вишивальниць, проведення майстер-класів і виставок, творчих зустрічей учні Волинського коледжу і говорили з авторами цього проекту.

Майбутнім фахівцям показали, що народна вишивка красива, сучасна, нескладна. Кожен міг спробувати свої здібності, побачити і лицьову, і виворітню сторони. Учні отримали безцінні знання та примножили свої навички з різноманітних технік вишивання.

На щастя, мода на вишивку в одязі повертається. Наш одяг, який шили з конопель, льону стає все більш популярним. «Ми вишиваємо різними техніками: занизуванням, насилуванням, вирізуванням, мережкою, зерновим виводом тощо, –  тобто усіма забутими техніками. Все, що витісняв «хрестик», намагалася популяризувати свого часу Олена Пчілка. Це робимо і ми сьогодні», – резюмувала куратор проекту «Вишивка етнографічна» Тетяна Серебреннікова.