Семінар відбувся 27 листопада 2017 року.
Мета:
- поглиблення розуміння і підтримки студентами державної політики щодо зближення з НАТО;
- протидія дезінформації, спрямованій на дискредитацію НАТО та відносин України з НАТО.
Семінар підготували студенти першого курсу, груп №36,40, під керівництвом викладача історії Салагацької Л. А.
Слонюк Максим у своїй доповіді підкреслив, що курс України на входження у європейські та євроатлантичні структури є об’єктивно необхідним, оскільки у ХХIстолітті жодна держава не може самостійно суттєво впливати на світові процеси і гарантувати свою національну безпеку.
4 квітня 1949 року США, Канада, Великобританія, Франція, Італія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Норвегія, Данія, Ісландія, Португалія, підписали Північноатлантичний договір і утворили ОрганізаціюПівнічноатлантичного договору ( НАТО-NorchAtlantic Treatly Organisation ) На даний час членами цієї організації є 28 держав Європи та Північної Америки. За словами Жанетти Озоліня, професора Латвійського університету «бути поряд з 28 розвинутими та стабільними країнами ніколи не може зашкодити». Ухвалення всіх рішень НАТО відбувається на принципах права вето, що дозволяє кожній країні заблокувати будь-яке неприйнятне для неї рішення Альянсу.
Рудчик Аліна зупинилась на основних напрямках діяльності НАТО: здійснення миротворчих операцій; боротьба з міжнароднім тероризмом, розповсюдженням зброї масового знищення; впровадженням освітніх та наукових програм; сприяння демократичному розвитку країн, дотримання прав людини, безпеки, територіальної цілісності, недоторканості кордонів та державного суверенітету; покращення інвестиційної привабливості для міжнародних інвесторів; зростання міжнародного авторитету країни. Участь у системі колективної безпеки є вигіднішим для економіки країни, ніж забезпечення її оборони самотужки, оскільки це зменшує податки громадян на утримання власних Збройних Сил. Підготовка до вступу є потужним стимулом для здійснення необхідних реформ з метою піднесення рівня життя громадян до стандартів країн розвиненої демократії.
Як розвивались відносини між Україною і НАТО, починаючи з 90-х років ХХ століття, коли Україна вступила до Ради Північноатлантичного співробітництва (1991 рік) і програми «Партнерство заради миру»(1997рік), розповів Супоровський Ярослав. Відносини набули подальшого розвитку внаслідок підписання у 1997 році Хартії про Особливе партнерство, Декларації про її доповнення від 21 серпня 2009року, створенні Комісії Україна-НАТО(4 вересня 2014року).Поточна співпраця здійснюється через Річні національні програми. За останній період в Україну було направлено десятки радників в оборонній сфері з ціллю дорадчої допомоги у підготовці нової стратегії національної безпеки України, впровадження стандартів НАТО(до 2019р.) у військовій сфері. На Яворівському полігоні у Львівській області, починаючи з 2015року, проходять командно-штабні навчання. На 10 млн.євро можуть розраховувати українські науковці протягом року в рамках Програми НАТО «Наука заради миру та безпеки».
Після доповнень і обговорення доповідей, викладачем було підсумовано, що в українському суспільстві збільшується суспільна підтримка курсу на членство України в НАТО. Стратегічне партнерство з НАТО-це невід’ємна складова євроінтеграційного курсу, оскільки доповнює процес внутрішньодержавних перетворень у контексті імплементації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, реалізації Стратегії сталого розвитку «Україна-2020».
