Рушієм національного є дух, а екзистенцією духу є мова
Вільгельм фон Гумбольдт
Мова – найвищий вияв духовного життя народу. У найскладніші часи вона згуртовує, об’єднує, підносить людську думку й дарує віру в краще. Не випадково щороку ми маємо символічне свято – День української писемності та мови, щоб ушанувати найдорожчий скарб, який має наш народ.
9 листопада 1997 року президент Леонід Кучма указом № 1241/97 «Про День української писемності та мови» законодавчо підкреслив важливу роль мови в консолідації українського суспільства. Знаково, що обрана дата збігається із православним святом – днем ушанування преподобного Нестора Літописця, який був послідовником творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Його перу належить «Повість минулих літ» – прадавня й велична писемна пам’ятка, що закарбувала українське слово на століття.
Традиційно у цей день студенти і викладачі коледжу долучилися до написання ХХІ Всеукраїнського диктанту національної єдності – чудового заходу, який об’єднує тисячі українців у всьому світі. Навіть дистанційно, з урахуванням усіх карантинних обмежень і засторог, які є реаліями нашого часу, усі учасники заходу змогли відчути єднання у спільній справі: бажанні виявити інтерес, любов і повагу до рідного слова. Адже, як писав наш письменник Олесь Гончар: «Мова – це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова – це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам’ять, найцінніше надбання віків, мова – це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, інтелектуальна і мисленнєва діяльність народу».
Викладачі та студенти охоче поділилися враженнями від цьогорічного радіодиктанту, автором і читцем якого став улюблений для багатьох українців письменник-сучасник Юрій Андрухович.
Методисти коледжу, викладачі української мови і літератури
