У гуртожитку нашого коледжу влаштували Андріївські вечорниці. Дівчати та хлопці вбралися в український одяг, облаштували інтер’єр української хати з вишитими рушниками, глиняним посудом та іншими українськими атрибутами, приготували святкову вечерю.
Організатори дійства, вихователі гуртожитку, наголосили саме на відродженні українських традицій. Хоч Андрій Первозванний – християнський святий, але в народній традиції звичаї і обряди в цей день мають дохристиянський характер: угадування майбутньої долі, заклинання, ритуальне кусання «калити». Дівчата та хлопці збиралися в хаті старшої жінки. Жартували, ліпили вареники з різними начинками, оповідали цікаві історії, співали пісень, кусали «калиту» і, звичайно, ворожили на щасливу долю. Так, щоб дізнатися, хто вийде заміж найпершою, і наші дівчата ставили свої чобітки по черзі ланцюжком, переставляючи їх від віддаленого кута кімнати гуртожитку до порогу. Чий чобіток першим переступить поріг, та першою і візьме шлюб.
І як би там не проводили Андріївські вечорниці наші пращури, вони точно вміли веселитись та радіти життю. І нам того треба вчитись, особливо сьогодні.