Соборність України – Соборність наших душ

103 роки тому відбулося проголошення Акту Злуки. Саме у цей день Українська народна республіка та Західноукраїнська народна республiка об’єдналися у соборну Україну. Незадовго до того 9 січня 1918 року Центральна Рада своїм Четвертим Універсалом проголосила Українську Народну Республіку самостійною, незалежною, вільною державою українського народу.

Чому це важливо. Цей день є символом того, що українці, попри чвари, можуть об’єднатися.

Проголошення Акту Злуки: як це було?

«Першу річницю незалежності України, тобто 22 сiчня, уряд оголосив загальнонаціональним святом та вихідним днем. Від ранку Київ набув урочистого вигляду. На всіх будинках майоріли українські прапори, а на балконах вивішувались килими й полотна з яскравими українськими візерунками.

Ялинкові гірлянди переплітались національними стрічками. На балконах урядових будинків можна було побачити портрети і бюсти Шевченка, портрети Хмельницького та Мазепи. При вході з Володимирівської вулиці на Софіївську площу збудували тріумфальну арку, яку прикрасили гербами Наддніпрянщини і Галичини.

Об 11.00 на площі – під музику – почали – вишиковуватись у чотирикутник українські військові частини, зокрема артилерія і кулеметні команди. О 12:00 під звуки оркестру і вигуки «Слава!», попід тріумфальну арку, приїхали члени Директорії і Ради Міністрів УНР, делегація ЗУНР, делегати Трудового конгресу, представники дипломатичного корпусу.

Оркестр заграв національний гімн. Знову зазвучали гучні вигуки «Слава!» На весь Софійський майдан прозвучали ключові слова 22 січня 1919 року: «Од нині воєдино зливаються століттям одірвані одна в одноï частини Єдиної України – Західно-Українська Народня Республика (Галичина, Буковина й Закарпаття) і Наддніпрянська Велика Україна».