Мета: поглиблення розуміння і підтримки студентами державної політики щодо вступу до НАТО; протидія дезінформації, спрямованій на дискредитацію НАТО та відносин України з НАТО.
Конференцію підготували студенти першого курсу: Веремейчик Євген, Молокович Сергій, Поліщук Сергій, Шевчук Максим, під керівництвом викладача історії Салагацької Л.А.
Викладач у вступному слові підкреслила, що курс України на входження у європейські та євроатлантичні структури є об’єктивно необхідним, оскільки у ХХI столітті жодна держава не може самостійно суттєво впливати на світові процеси і гарантувати свою національну безпеку. Нещодавно відбулось засідання Ради безпеки ООН у Мюнхені, де розглядалось питання про війну на Сході України. Відбулась у Мюнхені і зустріч членів НАТО, куди було запрошено Міністра Оборони України Степана Полторака. Слід відмітити, що 7 лютого 2019 р. внесено зміни до Конституції щодо взяття курсу країни на членство в ЄС і НАТО.
4 квітня 1949 року США, Канада, Великобританія, Франція, Італія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Норвегія, Данія, Ісландія, Португалія, підписали Північноатлантичний договір і утворили Організацію Північноатлантичного договору (NАТО — North Atlantic Treaty Organization). На даний час членами цієї організації є 30 держав Європи та Північної Америки. Ухвалення всіх рішень НАТО відбувається на принципах права вето, що дозволяє кожній країні заблокувати будь-яке неприйнятне для неї рішення. Про історію створення Альянсу розповів Максим Шевчук.
Сергій Поліщук зупинився на основних напрямках діяльності НАТО: здійснення миротворчих операцій; боротьба з міжнароднім тероризмом, розповсюдженням зброї масового знищення; впровадженням освітніх та наукових програм; сприяння демократичному розвитку країн, дотримання прав людини, безпеки, територіальної цілісності, недоторканості кордонів та державного суверенітету; покращення інвестиційної привабливості для міжнародних інвесторів; зростання міжнародного авторитету країни. Участь у системі колективної безпеки є вигіднішим для економіки країни, ніж забезпечення її оборони самотужки, оскільки це зменшує податки громадян на утримання власних Збройних Сил. Підготовка до вступу є потужним стимулом для здійснення необхідних реформ з метою піднесення рівня життя громадян до стандартів країн розвиненої демократії.
Як розвивались відносини між Україною і НАТО, починаючи з 90-х років ХХ століття, коли Україна вступила до Ради Північноатлантичного співробітництва (1991 рік) і програми «Партнерство заради миру» (1997 рік), розповів Євген Веремейчик. Відносини набули подальшого розвитку внаслідок підписання у 1997 році Хартії про Особливе партнерство, Декларації про її доповнення від 21 серпня 2009 року, створенні Комісії Україна-НАТО (4 вересня 2014 року). Поточна співпраця здійснюється через Річні національні програми. За останній період в Україну було направлено десятки радників в оборонній сфері з ціллю дорадчої допомоги у підготовці нової стратегії національної безпеки України, впровадження стандартів НАТО (до 2019 р.) у військовій сфері.
Сергій Молокович приділив увагу фінансовому аспекту членства України в НАТО а також перспективам нашої країни у разі вступу до Північноатлантичного Альянсу. Після доповнень і обговорення доповідей, викладачем було підсумовано, що в нашій державі суттєво збільшилась суспільна підтримка курсу на членство України в НАТО. Стратегічне партнерство з НАТО-це невід’ємна складова євроінтеграційного курсу, оскільки доповнює процес внутрішньодержавних перетворень у контексті імплементації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Студенти груп № 37, 49 переглянули фільми «НАТО, що це таке, чому продовжує існувати і як працює», «Чому НАТО не приховує секрети».
