У лютому вся мистецька і прогресивна громадськість відзначила 146-у річницю від дня народження видатної української поетеси Лесі Українки. Літературно-музичною композицією «Я в поколіннях озвусь» відзначили цю дату і у Волинському коледжі НУХТ.
Кожен народ гордиться своїми звичаями, традиціями, людьми, що його прославляють. Ми, земляки Лесі Українки, пишаємось тим, шо маємо за честь ходити вулицями, де колись маленькою вона бігала, милуватися чудовими волинськими краєвидами, які так її зачаровували.
І сьогодні учні та студенти групи № 8 та групи № 44 перегорнули деякі сторінки життя видатної поетеси світового масштабу. Молодь зі сцени розповіла про багатогранну особистість Лесі Українки, про незгасимий вогонь її таланту, про високе поетичне слово, яке написано не розумом, а душею, бо саме там народилося.
Студенти згадали життєвий і творчий шлях поетеси, декламували вірші, співали пісні Лесі і про Лесю, провели інсценізацію уривків з творів. Емоційні розповіді ведучих про життя людини виняткової мужності, її мрії та страждання, надії та сподівання не залишили байдужим нікого. Юнаки та юнки не тільки зацікавилися життям та творчістю Лесі Українки, а й зрозуміли, що сила людини у її дусі, в чистоті духовній, в її гідності.
Вона була неперевершеним поетом-борцем, ніжною, але, водночас, сильною духом, пройнятою прометеївським вогнем любові до людей. Адже недаремно Лесю Українку називають ще й дочкою Прометея, бо саме вона перейняла від Тараса Шевченка й понесла далі естафету правди, добра, людяності. Вона не терпіла бездіяльності, пасивності. Незважаючи на хворобу, протестувала словом проти несправедливості. Словом боролась за майбутнє України. Навіть псевдонім «Українка» підкреслює її кровний і духовний зв’язок з народом. І з часом ця єдність українців з геніальною поетесою не зменшується, а ще більш цементується.
