Відзначаючи 154-ту річницю від дня народження Лесі Українки – геніальної поетеси, перекладачки та громадської діячки – здобувачі освіти групи М-11 відділення економіки і підприємництва Відокремленого структурного підрозділу «Волинський фаховий коледж НУХТ» під керівництвом Оксани Межової організували надзвичайно яскравий флешмоб «Моя улюблена поезія Лесі Українки». Захід, який пройшов у затишному підвальному приміщенні коледжу, де розташована експозиція світлин із життя великої поетеси, став справжнім святом душі, яке об’єднало студентів у спільному прагненні віддати шану її багатому спадку.
Для сучасної молоді образ Лесі Українки – це символ непохитної сили, мужності та волі. Її творчість надихає впевнено крокувати вперед, долати життєві труднощі, не здаватися перед обставинами долі та прагнути до нових вершин. Флешмоб став майданчиком, де кожен міг відчути велич її слова, зануритися у світ емоцій та переживань, що відбиваються у кожному рядку її поезії.
Програма заходу була надзвичайно різноманітною. Студенти з пристрастю та енергією декламували поезії, написані в різні періоди життя Лесі Українки, кожна з яких несе свій особливий зміст і емоційний заряд:
«Як дитиною, бувало…» ( Ульяна Демчук) – ніжний твір, що занурює слухачів у світ дитячих мрій та невинних почуттів, нагадуючи про чистоту перших вражень.
«Хотіла б я піснею стати…» ( Олександра Онищук) – прониклива поезія, виконана з особливою легкістю, що дарує відчуття волі та свободи духу.
«Хто вам сказав, що я слабка?» (Катерина Віннік) – потужний маніфест сили та рішучості, який звучав як справжній виклик життєвим негараздам.
«Вечірня година» ( Анастасія Слупко) – вірш, сповнений меланхолійної краси, коли день поступається ночі, даруючи надію на новий початок.
«Стояла я і слухала весну…» ( Оксана Кухоник) – поетичне оспівування пробудження природи, що пробуджує в серці відчуття оновлення та надії.
«Все, все покинуть, до тебе полинуть…» (Анастасія Литвак) – твір, який зачаровує своєю мелодійністю, створюючи атмосферу спокою та внутрішньої гармонії.
«Contra spem spero!» (Віталіна Клим’юк) – символ оптимізму та непохитної віри, що надихає долати всі життєві негаразди.
«Не співайте мені сеї пісні…» (Олена Вегера) – сміливий виклик усталеним традиціям, який спонукає шукати власні відповіді на життєві питання.
«Надія» (Олександра Гончарук) – яскраве відображення світлої сили, яка вказує шлях навіть у найтемніші моменти.
«Відповідь» (Марина Куцик) – поетичний діалог з життям, що дарує відчуття сили та впевненості у власних силах.
«На зеленому горбочку…» (Софія Корінчук) – вірш, який переносить слухача у казковий світ природи, де кожна квітка і кожен листок співають про любов, життя та вічність.
Кожна декламація була сповнена емоціями та глибоким змістом, що змушувало замислитися про величний літературний спадок Лесі Українки і надихало на пошуки власного творчого голосу. Захід не лише віддав данину великій поетесі, а й став яскравою платформою для самовираження молоді, яка через поезію відкривала для себе нові горизонти думки та мистецтва.
Отже, флешмоб «Моя улюблена поезія Лесі Українки» перетворився на справжнє свято культури та надії, підтверджуючи, що слова поезії здатні об’єднувати покоління, надихати на великі справи і зберігати пам’ять про величні ідеали нашої історії.
Оксана Межова