Трагічна звістка сколихнула Волинський фаховий коледж Національного університету харчових технологій, місто Луцьк, Волинь та всю Україну.
19 липня 2025 року, виконуючи бойове завдання щодо захисту територіальної цілісності та незалежності України в районі населеного пункту Молодецьке Донецької області, загинув наш випускник — Нагорний Максим Володимирович. Йому було лише 20 років… Лише…
Ім’я Максима знала країна ще за життя — після того, як під час російського обстрілу у бліндажі він написав свій заповіт. 28 червня 2023 року, у День Конституції України, Президент Володимир Зеленський процитував його у Верховній Раді. У тих словах було все: біль війни, правда сирітського дитинства та віра в іншу, кращу Україну:
«Відбудовувати стару систему не треба — створюймо нову й набагато кращу Україну!»
Максим навчався у коледжі за професією «Слюсар-електрик з ремонту електроустаткування». Досягнувши повноліття, він добровільно пішов на фронт, де воював на Куп’янському напрямку у складі 14-ї механізованої бригади імені князя Романа Великого, зазнав поранення, а згодом — у лавах Національної гвардії України на посаді старшого стрільця 2-го відділення 1-го взводу оперативного призначення 1-ї роти оперативного призначення (на бойових машинах піхоти) 4-го батальйону оперативного призначення.
Життєвий шлях Максима був непростим. Вихованець дитячого будинку, він пройшов через випробування, які могли зламати будь-кого, але не його. Зіткнувшись із труднощами, він не зневірився, а виріс у сильну, цілеспрямовану особистість. Його слова, сказані колись у стінах рідного коледжу:
«Якщо в коледжі я себе не проявив, то там (в ЗСУ) покажу краще — ви ще будете всі пишатися мною».
Юнак будував плани на майбутнє і стверджував, що вчитися потрібно завжди, і ніколи не пізно, тому йшов до своєї мрії — стати офіцером. Попри всі труднощі, залишався вірним обраній дорозі — служінню Україні. Його найбільша перемога — перемога над самим собою, а найбільша жертва — життя, віддане за свободу рідної землі.
Педагогічний і студентський колективи висловлюють щирі співчуття сестрі Іванні, нареченій Наталії, побратимам та всім, хто знав Максима.
Вічна пам’ять, честь і шана Захиснику України! Герої не вмирають!