Війна забирає найкращих
Оверчук Віктор Володимирович народився 24 лютого 1970 року у місті Луцьк. У 1985 році став учнем професійно-технічного училища №6 м. Луцька (нині Відокремлений структурний підрозділ “Волинський фаховий коледж Національного університету харчових технологій”). У 1998 році отримав диплом кіномеханіка.
Педагоги коледжу пригадують Віктора високим, спортивної статури юнаком. У нього була пишна шевелюра.
Батьки виховали свого сина дуже добрим з почуттям відповідальності. Допомагав усім, хто потребував його допомоги. Боровся за справедливість. Напевне не знайдеться такої людини, яка б сказала погане слово про нього.
Ще в роки навчання Віктор був патріотом своє Батьківщини. І як казав, якщо потрібно буде, буду захищати свою землю. З честю й гідністю виконав свій обов’язок громадянина України, патріота щодо захисту своєї держави. Для багатьох із нас ти став зразком незламності і міцності духу. Світла та вічна пам’ять тобі, Герою.
Сумні новини надходять у Луцьку громаду кожен день. І знову втрата. Лучанин Оверчук Віктор Володимирович, 24.02.1970 року народження проходив військову службу за контрактом та був зарахований до особового складу військової частини Національної гвардії України на посаду стрільця-санітара 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу стрілецької роти (резервної).
Штаб-сержант Оверчук Віктор Володимирович загинув 27.11.2024 року під час виконання бойового завдання щодо захисту територіальної цілісності та незалежності України в районі населеного пункту Новоандріївка Запорізької області”, – йдеться в повідомленні [1].
2 грудня до рідної домівки назавжди повернувся “на щиті” військовослужбовець Віктор Оверчук. З усіма почестями останню шану полеглому Герою Віктору Оверчуку віддали нацгвардійці. Найбільше втрата захисника болить рідним: мамі, дружині, сину. А друзі, колеги та просто знайомі в один голос пригадують: Герой ніколи не втрачав оптимізму і завжди був душею будь-якої компанії. На жаль, Віктор Оверчук загинув за Україну: то ж на обличчях всіх, хто його знав – не усмішки, а сльози [4].
Захисника відспівали у кафедральному соборі Святої Трійці. До спільної молитви за упокій душі спочилого воїна разом із рідними, друзями, бойовими побратимами долучилася місцева влада.
Після завершення богослужіння труну з тілом покійного захисника пронесли Театральним майданом. Біля пам’ятного фотостенда загиблим Героям присутні зупинилися і виконали Державний Гімн України.
Поховали Героя у секторі військових поховань на міському кладовищі у селі Гаразджа [2].
Валентина Алексєєнко, вчителька: “Батьки дали світу золоту людину. Вони прекрасно виховали його. Це була така культурна, грамотна, толерантна дитина. Я й вчила його сина.
Я його бачила рік назад, коли’ поверталася з дачі. Ми випадково зустрілися на зупинці. Він трішки змінився. У нього раніше була така пишна шевелюрка. Але це була дуже тепла незабутня зустріч. Дуже шкодую, що на їхньому життєвому шляху такі випробування. Те, що я сплю сьогодні, і те, що мої внуки сьогодні спокійні і ми Лучани – це заслуга їх” [3].
Оксана Супрунюк, товаришка: “Сім’янин хороший і хороший тато. Це наші друзі. Разом провели всю молодість, разом і дні народження святкували. Спогади самі гарні і світлі. Він добровільно підписав контракт з Національною Гвардією України. Він прослужив всього чотири місяці” [3].
Ольга, товаришка: “З Вітею пропрацювала 15 років у спецпідрозділі “Титан” в охороні. Він дуже хороша людина. Я, як дізналася, що він загинув, то мене ніби “ножем по серці”. Вітя казав, що не буде тікати і ховатися, а піде воювати” [3].
Любов Кравчук, знайома: “Брат моєї куми. Був дуже-дуже хороший брат. Наскільки я знаю вони спілкувалися дуже часто. Дуже світла людина” [3].
Тетяна, однокласниця: “Проводжаємо нашого найкращого товариша – однокласника Вітю. Хай буде йому Царство небесне. Дуже був позитивний, хороший, завжди усміхнений. Займався спортом і нас залучав[3] .
Царство Небесне і вічний спокій тобі, Герою! Нехай твоя світла душа спочине в Райських садах! Нехай неважкою буде тобі земля, а яку ти віддав своє життя.
Використані джерела:
- Волинь Post. 29 листопада 2024 р.
- Волинь Post. 2 грудня 2024 р.
- Суспільне Луцьк.
https://www.youtube.com/watch?v=jRwa3vEzk5s - ТРК Аверс. 2 грудня 2024 р.
- Світлина. Волинь Post. 2 грудня 2024 р.