Тепер він навічно з небесною вартою
Кот Олег Антонович народився 11 липня 1972 року. Отримавши у 1989 році атестат про повну загальну середню освіту вступив на навчання до Міського професійно-технічного училища №6 м. Луцька (нині ВСП “Волинський фаховий коледж НУХТ”). Закінчив навчання у 1990 році, отримавши диплом за професією слюсаря механоскладальних робіт. Після навчання був призваний на службу в армію.
Для педагогів коледжу Олег запам’ятався своєю комунікабельністю, привітністю, відвертістю, високим рівнем почуття відповідальності. Він був надзвичайно світлою та щирою людиною з власною думкою, яку завжди міг відстояти. Завжди всім ішов на допомогу, незважаючи ні на що. Любив життя, мав багато планів на майбутнє.
Заради мирного майбутнього своїх рідних та країни молодший сержант Кот Олег став на захист східних рубежів держави після вторгнення російського ворога у 2014 році.
З початком повномасштабної війни, 25 лютого 2022 року, також пішов захищати Україну і весь цей час гідно і мужньо виконував свій військовий обов’язок.
Останнім місцем служби командира інженерного відділення, молодшого сержанта Олега Кота був Донецький напрямок. Після чого лікувався у медичному закладі, де і 14 грудня 2024 року перестало битися серце Героя у лікарні Дніпра. Тепер йому назавжди 52… [1].
Вдома на нього з нетерпінням та молитвою чекала мама та родина. Вони надіялися, що їхній Олежик переможе свою хворобу і повернеться до рідні. Але жорстока смерть виявилася сильнішою.
Яка це біль для мами для родини. Проходять дні а біль не втихає для матері вона все чекає що він прийде, потелефонує, материнське серце розривається від болю втрати.
23 грудня 2024 року у Колодяжненську громаду “на щиті” повернувся воїн-Герой Олег Кот. Військовий із села Воля Любитівська.
Чимало людей прийшло провести Героя в останню земну дорогу та віддати шану хорошій людині та патріоту й захиснику України.
Дорога, по якій рухався траурний кортеж, була встелена зеленими гілками ялинки.
Опісля зустрічі траурного кортежу з військовим попрощалися біля його дому, а заупокійна служба відбулася у храмі Петра Могили ПЦУ.
Щирі співчуття матері Галині Миколаївні, дітям, рідним Олега, всім, хто його знав і любив, висловив сільський голова Віталій Кашик.
“Ми завжди пам’ятатимемо неоціненну жертву і вклад нашого Героя Олега Антоновича Кота. На жаль, вже тисячі українських воїнів поклали свої життя на вівтар свободи і незалежності України, задля нашого з вами відносно мирного, а головне – вільного життя. Сьогодні вони – Воїни Небесного Легіону. Пам’ятаймо їх, молімося і просімо Господа, щоби ціна Перемоги, яка неодмінно настане, надалі не була такою високою, і щоби наші захисники повернулися до нас живими… Вічна і світла пам’ять Герою Олегу! Слава Україні!”
Поховали Героя Олега Кота на місцевому кладовищі з усіма релігійними і військовими почестями [1].
Царство Небесне і вічний спокій тобі, Герою! Нехай твоя світла душа спочине в Райських садах! Хай неважкою буде тобі земля, за яку ти віддав своє життя.
Використані джерела:
- Волинські новини. 23 грудня 2024 року
- Світлина. Волинські новини 21 грудня 2024 року