Головач Юрій Сергійович

Головач Юрій Сергійович народився 17 квітня 1996 року у місті Луцьк. Закінчивши, у 2013 році навчання у школі, вступив до Волинського коледжу Національного університету харчових технологій, де здобув спеціальність “Обслуговування комп’ютерних систем і мереж”.

Після закінчення навчання відслужив строкову службу в армії. Повернувшись із працював на Новій пошті. Потім поїхав за кордон. Повернувшись знову повертається працювати на Нову пошту.

Як пригадує класний керівник: “Юра запам’ятався хлопцем, який завжди був усміхнений, ніколи не конфліктував. Завжди був готовий прийти на допомогу.

Мав спортивну статуру, бо серйозно займався спортом. Був людиною слова, якщо сказав, що зробить, то обов’язково виконає обіцяне. Завжди був стильно одягнений. Дуже подобався дівчатам і вмів з ними швидко налагодити контакт”.

Напевне, як будь-який молодий хлопець, мріяв, будував плани. Але все перекреслила в одну мить війна.

Юрій Головач був призваний на військову службу по мобілізації 14 серпня 2022 року до складу військової частини на посаду старшого водія мінометної групи взводу вогневої підтримки 1 стрілецької роти. Старший солдат загинув 2 жовтня 2022 під час виконання бойового завдання щодо захисту територіальної цілісності та незалежності України в районі населеного пункту Терни Донецької області. [1]

Відспівування військовослужбовця відбулося у суботу, 15 жовтня у Свято-Троїцькому кафедральному соборі.

По завершенню богослужіння домовину з тілом Героя під звуки дзвонів і солдатської сурми пронесли Театральним майданом. Біля фотостенду “Герої Небесної Сотні – Загинули за єдність України” скорботна процесія зупинилася і виконала Державний Гімн.

Поховали Юрія Головача на Алеї почесних поховань міського кладовища у селі Гаразджа[2].

За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Указом президента України № 246/2023 Головача Юрія Сергійовича -старшого солдата нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).[3].

Прожив коротке життя, але прожив його гідно. Тобі обнімати дружину, діточок, батьків, жити і творити. Але на жаль, ти віддав своє найдорожче – життя аби інші могли жити під мирним небом.

Ти став Ангелом, ти навічно з небесною вартою. Допомагай нашим воїнам. Царство небесне та вічна пам’ять про тебе.

Використані джерела:

  1. Волинські новини. 13 жовтня 2022.
  2. Луцька міська рада. Офіційний сайт. 14.10. 2022.
  3. Указ Президента України №246/2023 Про відзначення державними нагородами. Президент України. Офіційне інтернет-видавництво.