Борис Володимир Леонідович народився 9 грудня 1971року. Отримавши у 1989 році атестат про повну загальну середню освіту вступив на навчання до Міського професійно-технічного училища №6 м. Луцька (нині ВСП “Волинський фаховий коледж НУХТ”). Закінчив навчання у 1990 році, отримавши диплом за професією слюсаря механоскладальних робіт. Після навчання працював за професією, а потім був призваний на службу в армію.
Страшна війна розв’язана росією забирає життя наших захисників на полі бою і в лікарнях, де вони помирають від отриманих тяжких поранень.
Ще зовсім недавно життєрадісний, добрий та працелюбивий чоловік був зі своєю родиною, будував плани на своє подальше життя… Але все обірвалось в один момент, до якого привела страшна, кровожерна війна, розв’язана рашистськими нелюдами проти нашого народу.
Тепер він на небесах і звідти боронить свою країну, свою сім’ю, своїх рідних.
14 листопада перестало битися серце 51-річного захисника України Бориса Володимира Леонідовича, жителя смт Мар’янівка, який отримав поранення, захищаючи Батьківщину, в районі населеного пункту Петропавлівка Куп’янського району Харківської області [2].
15 листопада жителі громади навколішки, з прапорами і з встеленою квітами дорогою зустріли кортеж з тілом Героя [3].
Похорон відбувся 16 листопада 2023 року. Мама, дружина, син, родичі, друзі, однокласники, сусіди, односельчани, бойові побратими попрощались з Володимиром Борисом, який пішов разом із сином захищати Україну 25 лютого 2022 року, та помер від важкого осколкового поранення в населеному пункті Петропавлівка Куп’янського району, захищаючи нашу Батьківщину від російського агресора. 9 грудня йому мало виповнитися 52 роки. У Героя залишилася мама, дружина і син [4].
Для сина був не лише хорошим батьком, а був другом і порадником. Не існувало напевно таких питань, на які б Володимир не міг дати відповідь. Для нього сім’я була не першому місці. Як тяжко мамі хоронити свою кровинку. Вона ніколи не почує голос сина. Він залишиться тільки в її пам’яті молодий і красивий.
Для дружини був справжнім господарем. Все у господарстві зроблено з любов’ю його руками. Слова: “Все буде добре!” – назавжди залишиться у пам’яті дружини.
Останній спочинок знайшов Володимир на місцевому кладовищі. Тепер він навіки з небесною вартою, йому навіки 51.
Біль огортає серця народу, рани кровоточать.. Ми ніколи не забудемо лиха, що принесла клята росія на нашу землю..
Вічна пам’ять Герою. Герої не вмирають.
Використані джерела:
- Фото. Вісник 16 листопада 2023 р.
- Волинські новини. 15 листопада 2023 р.
- Волинська служба новин. 16 листопада 2023 р.
- Волинська служба новин. 17 листопада 2023 р.