Князь Казимир Флоріан Чарторийський – інтеррекс Речі Посполитої

,
Князь Казимир Флоріан Чарторийський

За свою вікову історію Луцький колегіум та його випускники відігравали визначальну роль на багатьох етапах розвитку історії. Зокрема, відомий факт, що у нашому навчальному закладі навчався майбутній інтеррекс Речі Посполитої – князь Казимир Флоріан Чарторийський.

Народився 1620 року в сім’ї князя Миколи Чарторийського та Ізабелли Корецької в родовому маєтку в Клевані. Батьки були відомими фундаторами на своїх землях. Так, Микола Чарторийський був один з головних меценатів новоутвореного Луцького колегіуму.

Клеванський замок князів Чорторийських

Казимир Флоріан Чарторийський, як багато інших його сучасників, навчатися розпочав удома. Пізніше батьки віддали його на навчання до Луцького колегіуму. Після здобуття освіти в колегіумі, продовжив навчання у Римі, де здобув докторську ступінь з теології і відразу був рукоположений в сан священика християнського чернечого ордену Римо-Католицької Церкви (Товариство Ісуса або Єзуїтський орден). Потім був призначений секретарем польського короля Владислава IV Вази.

1651 року Казимир Флоріан Чарторийський отримав сан єпископа Познанського, а 1655 року став єпископом Куявським. З 1661 року єпископ Куявський Казимир Флоріан Чарторийський підтримував проекти польської королеви Марії Луїзи Гонзага щодо обрання нового короля за життя колишнього (принцип vivente rege).

31 серпня 1666 року під час рокоша (з’їзд шляхти) Чарторийський намагався примирити конфедератів з польською короною і таки домігся укладання перемир’я в Ленгоніце.

1672 року під час політичної кризи єпископ Куявський Казимир Флоріан Чарторийський виступав посередником між ворогуючими таборами, захищаючи інтереси польського короля Михайла Корибута Вишневецького (1669-1673 рр.).

Вибори нового польського короля Михайла Вишнивецького
Родовий герб Чарторийських

15 квітня 1673 року, після смерті примаса Миколи Пражмовського, Казимир Чарторийський, отримавши підтримку короля Михайла Вишневецького, здобув сан Гнезненського архієпископа і польського примасу. У 1674 році Папа Римський Климент X офіційно затвердив Казимира Флоріана Чарторийського в званні примасу Польщі. З листопада 1673 року, після смерті польського короля Михайла Корибута Вишневецького, примас Казимир Флоріан Чарторийський став інтеррексом Речі Посполитої, тобто тимчасовим главою в період «безкоролів’я».

Помер у травні 1674 року. Згідно із заповітом поховали Казимира Флоріана Чарторийського в церкві єзуїтів у Варшаві.

Викладач історії Онісімов І.М.