“Колись інформація була нашою здобиччю.
Тепер ми – здобич інформації”
Ліна Костенко. “Записки українського самошедшого”
Пандемія COVID-19 показує світові, якою у буквальному сенсі небезпечною для життя може бути дезінформація і як швидко вона поширюється.
За даними молодіжного опитування U-Report, лише 14 % підлітків і молоді завжди перевіряють інформацію. При цьому молоді люди багато часу проводять в інтернеті та щодня споживають значні обсяги контенту.
З метою формування в здобувачів освіти навичок медіаграмотності, викладач географії, Людмила Лотиш, провела урок зі студентами груп ХТ-21 та ХТ-22.
Мета уроку: – розвивати в студентів навички командної роботи та критичне мислення; – навчити здобувачів освіти ідентифікувати фейки та інструменти маніпуляції; – розвивати вміння аналізувати фото й відео; – застосовувати онлайн-інструменти для перевірки візуальної інформації та створення власних творчих продуктів; – формувати в здобувачів освіти стійкість до можливих негативних впливів інтернет-медіа та соціальних мереж; – навчити студентів складати пам’ятки / працювати з пам’ятками.
За тиждень до заняття здобувачі освіти об’єдналися в три команди і підготували проєкти на основі опрацьованого навчального відео з курсу “Медіаграмотність у часи пандемії”.
На уроці зі студентами була проведена бесіда з таких питань: – чому поширюють фейки; – чи лекго їх ідентифікувати; – як вони можуть нашкодити. Здобувачі освіти побували у ролі фактчекерів та експертів, які надали одногрупникам лайфхаки з перевірки фейкових новин, фото і відеофейків, блогів. На занятті студенти представили три проєкти: “Правда чи фейк“, “Фото/відеофейки”, “Експерти та псевдоексперти”.
Результатом першого проєкту стала створена пам’яка про ознаки фейку.
Друга команда провела майстер-класи «Як аналізувати фото й відео». На конкретних прикладах вони показали як працюють онлайн-інструменти для перевірки фото – Google Search by Image, TinEye та відео – Youtube DataViewer, Wolframalpha.
Здобувачі освіти, що працювали над проєктом “Експерти та псевдоексперти” підготували за допомогою онлайн-сервісу Canva плакати, в яких помістиликритерії, за якими варто довіряти блогерам та перевіряти експертів.
Результати студентських робіт над проєктами були розміщені на дошці Padlet (padlet.com/ludalotych/geo2021).
Під час рефлексії здобувачі освіти надали такі лайфхаки для перевірки інформації:
• Не сперечайтеся з авторами фейків. Краще залишити аргументований коментар із достовірною інформацією;
• Якщо якась новина вас особливо вразила, не поспішайте її поширювати, доки не будете абсолютно впевнені, що це – не фейк;
• Сформуйте власний список надійних та перевірених медіа й не споживайте інформацію з сумнівних сайтів;
• Частіше відволікайтеся від своїх гаджетів та пам’ятайте, що справжні емоції можна отримати лише в реальному житті та спілкуванні!
Студенти переконалися, що навички, які були здобуті на уроці необхідні, щоб не потрапити на вудку брехні та залишатися острівцем здорового глузду у світі дезінформації.
