Антикорупційна політика і антикорупційні структури в Україні

У рамках загальнодержавної програми «Тиждень відкритого уряду» викладач суспільних дисциплін Олександр Новосад провів онлайн заняття «Лобіювання інтересів та корупція. Антикорупційні структури в Україні» з курсу «Громадянська освіта».

Під час заходу  було розглянуто специфіку лобізму та законні  (легальні) форми його прояву. Викладач звернув увагу на ключову відмінність лобізму (законного) і корупційного (незаконного) методів вирішення проблемних питань:  законні форми впливу на владу допомагають реалізувати власне право на участь в управлінні державними справами, сприяють налагодженню демократичних стосунків громадськості з  органами державної влади, а от незаконні  шкодять правовідносинам в державі, адже часто межують з корупцією та хабарництвом, коли посадова особа використовує свої повноваження для  власного збагачення.

Тому ключовим завданням демократичної держави має бути нетерпиме ставлення до проявів корупції.

Українська держава після Революції Гідності доклала чимало зусиль для впровадження більш прозорої роботи органів влади в Україні.  Також було додатково створено ряд державних структур, завданням яких  є боротьба з проявами корупції.

Олександр Анатолійович також ознайомив  студентів із повноваженнями антикорупційних структур України: Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), Державного бюро розслідувань (ДБР), Вищого антикорупційного суду України (ВАСУ), Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), Служби безпеки України (СБУ), Національної ради з питань антикорупційної політики при президентові України.

Новосад О.А.
Використана інфографіка НАЗК