Ініціатором та фундатором заснування Луцького колегіуму був єпископ Мартин Шишковський. На початку 1604 року відкрили місійний дім, де почали діяти публічні школи. Вже у 1608 році місійна школа була реорганізована в колегіум. Згідно з королівським привілеєм єпископа Мартина Шишковського для колегіуму було закуплено землю. Окрім духовенства кошти на спорудження виділяла волинська шляхта, магнати, прості міщани. Завдяки спільним зусиллям та довготривалій праці, з’явився ошатний будинок, де і розмістилися колегіум та бібліотека.
Луцький колегіум був вищим навчальним закладом. При ньому ще існувала нижча школа і філософський факультет. Про його бібліотеку рукописів і стародруків, наукових книг зі всієї тогочасної Європи ще до сьогодні існують перекази й легенди. Колегіум був відомим і своїм студентським театром, в якому не один вечір провів королевич Владислав IV.
Луцький колегіум був найзаможнішим на Волині. Навчатися тут могли люди незалежно від віросповідання та національності. Програма навчань базувалася на новому гуманістичному світогляді, який проголосив цінність та здатність людини до розвитку, свободи. Виховання було всебічним: фізичним, культурним, інтелектуальним.
Викладання велося на високому рівні, тому сюди приїжджали навчатися з інших міст. Тут опановували моральну теологію, філософію, мови, математику, фізику, етику, фехтування, танці. Крім вивчення різноманітних предметів, значна увага приділялася музиці, різним зовнішнім ознакам освіченості та грі в шахи, яку настільки любили, що навіть проводили театралізовані шахові ігри. Загалом Луцький колегіум виховував людей високого ґатунку, що вважалися гідними просвітниками сучасності.
Колегіум прославили його вчителі та учні. Свого часу тут працювали і навчалися: Бартоломій Навроцький – письменник і мовознавець, Адам Станіслав Нарушевич – поет та історик, якого називали «польським Гомером», Aндреас Гашель – видатний проповідник, учитель Богдана Хмельницького. Учень колегіуму, князь Казимир Флоріан Чарторийський став примасом Польщі, тобто керівником польської Католицької Церкви, а в 1673-1674 роках – інтеррексом Речі Посполитої, себто тимчасовим її королем.
Починаючи із 1773 року, едукаційна комісія вирішила розмістити в будівлях колегіуму Луцьку вищу школу. І це вже був інший етап історії нашого навчального закладу.